ЗАМ’Я́ТИСЯ див. замина́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 226.

Зам’я́тися и замня́тися, нуся, не́шся, гл.

1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам’явся зараз, закахикав. Св. Л. 121.

2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам’ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 71.