ЗА́ЙМАНЬ, і, ж. Те саме, що займа́нщнна. Була у нас у займані на Галах береза суховерха, що поти сік з неї пускали, що й усихати почала (Барв., Опов.., 1902, 468).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 133.

За́ймань, ні, ж.

1) = Займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха… Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468.

2) У за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Левиц. І. K. С 198. Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка’ піймав. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 43.