ЗАЗНА́ЙКУВАТИЙ, а, е. Який зазнається (див. зазнава́тися1). Гриць задумався про Ульку. Що воно за персона, та Улька? Певно, пихата й зазнайкувата (Добр., Ол— солдатики, 1961, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 128.