ЗАВАГОТІ́ТИ, заваготі́ю, заваготі́єш і діал. завагочу́, заваготи́ш, док., заст.
1. Стати важчим, поважчати. Жита забагатіли (Тич., III, 1947, 40).
2. Завагітніти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 34.