ЖОВТІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Робитися, ставати жовтішим (див. жо́втий). За вікном тьмяно народжувався світанок, примеркали, жовтішали вогні свічок (Скл., Святослав, 1959, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 540.

Жовті́шати, шаю, єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 489.