Довоми́на, ни, ж. = Домовина. Зроби…. довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати. Чуб. 11. 541.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 405.