Про УКРЛІТ.ORG

деревце

ДЕРЕВЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до де́рево 1. Щепи росли наче з води.., і деревця під осінь мали міцний, дебелий вигляд (Юним мічур.., 1955, 13); Марина полила деревце з обох цеберок (Головко, Літа.., 1956, 142); *У порівн. Зігнулась [Світлана], як.. деревце, Що десь одиноко стояло на зрубі… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 247.

вгору