ГРЕЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до гре́чка. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Мирний, II, 1954, 110); Ледь-ледь ще повіє десь літом: Медами гречаного цвіту, Озонистим духом грози (Гірник, Сонце.., 1958, 77); // Вигот. з гречки. Гречана каша сама себе хвалить (Укр.. присл.., 1955,171); На столі, дбайливо загорнутий у чистий рушник, лежав тільки черствий окраєць гречаного хліба (Донч., III, 1956, 7).

◊ Наговори́ти (наплести́ і т. ін.) сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни див. во́вна.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.

Греча́ний, а, е.

1) Гречневый. Гречана каша сама себе хвалить. Ном. № 2563. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11. Наказа́в три мішки́ греча́ної во́вни. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ.

2) О медѣ: собранный пчелами съ гречи. Давай, діду, меду!…. Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗЮЗР. I. 134.

3) О лошадиной масти: по бѣлой шерсти коричневыя пятнышки. Гречаний кінь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 324.