ГРЕБІ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гребі́нка 1. — А вчора на ярмарку купили вони мені голубу круглу гребіночку (Григ., Вибр., 1959, 425).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.

Гребі́ночка, ки, ж.

1) Ум. отъ гребінка.

2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.