Військо́вий значкови́й [това́риш] — почесний титул, що його надавав гетьман вислуженим вищим служ­бовцям козацької держави або ко­закам, що відзначилися на війні та були на почесному місці в оточен­ні гетьмана; титул уповноважував брати участь у гетьманській стар­шинській раді; під кінець XVII ст. титул надавали тільки важливішим особам або за особливі військові заслуги; у XVIII ст. титул став ще загальнішим; його давали тільки тим, хто не отримував титулу бун­чукового товариша (див. бунчу́к).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 93.