ВПУ́ЩЕНИЙ ¹ (УПУ́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до впуска́ти¹. Нова невеличка громадка одвідувачів увіходить, впущена ключарем (Л. Укр., II, 1951, 482); Крапля соку, вижата з кореневища [дудника лісового] і впущена в дупло хворого зуба, заспокоює біль (Лікар. рослини.., 1958, 30).

ВПУ́ЩЕНИЙ² див. упу́щений ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 756.