Про УКРЛІТ.ORG

висохлий

ВИ́СОХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́сохти, ви́сохнути. Іду високою горою в траві по пояс в ліс, а ліс сухий. Висохлий такий до найменшої галузки, аж порудів (Коб., І, 1956, 477); Похнюплені стоїмо над висохлим озером (Гончар, Маша.., 1959, 34); З другого боку стояв другий полковник — невеличкий, увесь висохлий (Довж., І, 1958, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 496.

вгору