ВИПОВНЯ́ТИ див. випо́внювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 456.

Виповняти, няю, єш, сов. в. виповнити, ню, ниш, гл.

1) Переполнять, переполнить, наполнять, наполнить. Не виповниш Дніпра-Славути слізьми. К. ЦН. 193.

2) Исполнять, исполнить, выполнять, выполнить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 178.