вийма́ння слі́ду — магічний об­ряд, спрямований на наслання уроків, який ще називався забива́н­ня кілкі́в; для цього брали землю зі слідів людини, якій хотіли наслати недугу, робили з цієї землі «твар» (постать) як її уособлення, про­кручували в ній дірки і в них заби­вали «кілки» (з осикового дерева або з колючок їжака) з відповідни­ми примовляннями; див. навро́ки.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 85.