ВЖА́ЛЕНИЙ, ВЖАЛИ́ТИ, ВЖА́РИТИ, ВЖА́РИТИСЯ, ВЖА́РЮВАТИ, ВЖА́РЮВАТИСЯ, ВЖА́ТИ, ВЖА́ТИСЯ, ВЖАХНУ́ТИ, ВЖАХНУ́ТИСЯ, ВЖЕ, ВЖИ́ВАНИЙ, ВЖИ́ВАНІСТЬ, ВЖИВА́ННЯ, ВЖИВА́ТИ, ВЖИВА́ТИСЯ 1, ВЖИВА́ТИСЯ 2, ВЖИНА́ТИСЯ, ВЖИ́ТИ 1, ВЖИ́ТИ 2, ВЖИ́ТИЙ, ВЖИ́ТИСЯ, ВЖИТКУВА́ТИ, ВЖИ́ТОК, ВЖИТТЯ́ див. ужа́лений, ужали́ти і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 345.