ВАЛЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Який не використовується, валяється непотрібним. Ми собі зробили сковорідку з уюшки [в’юшки], відбивши вушко. Нам її, валящу, зайву, панич Коровай подарував (Барв., Опов.., 1902, 499).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 287.

Валящий, а, е. = Валющий 1. Г. Барв. 439.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 125.