Валющий, а, е.

1) Валящій, ненужный.

2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п’яний, аж валющий. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 125.