Буяк, ка, м.

1) = Байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92.

2) = Бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96.

3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 118.