БО́ЖИЙ, а, е. Прикм. до бог. — На те воля божа, моя любко, — кажу я (Вовчок, І, 1955, 86); Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", — єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр., III, 1952, 728).

Бо́жий світ, нар.-поет., заст. — світ. — Один розкошує, другий сльози ковтає… Де ж та правда в світі божому? (Коцюб., І, 1955, 110); Слу́жба бо́жа, заст. — церковна відправа. — Мати його. богомільна жінка, ніколи не пропустить служби божої… (Коцюб., І, 1955, 322).

◊ Бий його́ си́ла бо́жа! див. би́ти; Святи́й та бо́жий, ірон. — удавано, лицемірно тихий і добрий. — Стрічаю я Солов’їху; йде вона в церкви — така свята та божа (Н.-Лев., II, 1956, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 211.

Божий, а, е.

1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9.

2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г.

3) Божа мати. Богоматерь.

4) Божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136.

5) Боже дерево = біждерево.

6) Божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума.

7) Божа пташка. Пчела. Ном. № 409.

8) Божа роса. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у.

9) Божа ручка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132.

10) На божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв.

11) Божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.).

12) На боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. Н. Вол. у.

13) Іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15.

14) Святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.