БЛИ́СКАВКА, и, ж.

1. Зигзагоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Блискавка розгорялася, жевріла, ставала сліпучо-білою (Коцюб., І, 1955, 315); За вікном знову спалахнула блискавка. Ударив грім (Дмит., Драм. тв., 1958, 560); * Образно. Блискавки тримав поет в руці — тож блискавки він кидав і з трибуни (Тич., До молоді.., 1959, 11); * У порівн. "Яструбок" сховався в білій хмарі. На ворога він вихопився, як блискавка (Ю. Янов., І, 1954, 47).

2. перен., розм. Невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події з метою її висвітлення. — Вся цехова преса, листівки, стіннівки, блискавки — все це переходить у ваше відання.., — урочисто оголосив він [парторг] (Собко, Біле полум’я, 1952, 39).

3. перен. Телеграма, що передається негайно. Подає [Сергій Іванович] Петрові телеграму. — Тобі. Та ще — блискавка (Головко, І, 1957, 459).

4. Довга механічна застібка на одягу, а також на портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 199.

Блискавка, ки, ж.

1) Молнія. Ном. № 336. Мет. 452. Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала. Макс.

2) = Блисканка. Вх. Пч. ІІ. 13.

3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18.

4) Серебряная монета въ 10 крейцеровъ. Вх. Зн. 3.

5) мн. Блестящія бусы серебрянаго и золотого цвѣта. Гол. Од. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 74.

бли́скавка — зигзагоподібна елек­трична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики, що буває під час грози; символ швидкості, могутності; за давніми вірування­ми, небесний вогонь («золота різка»), що його посилає Бог (громовержець) чи то на кару людям, чи на відігнання злих сил, тому не можна гасити пожежі від неї, хіба що молоком; здавна пов’язують це явище з богом Перуном, який у момент блискавки відкриває справжнєє Небо — оселю богів, котру показує в мить свого гніву — то грізне знамення для людей, щоб не грішили; очищувальна сила вогню дорівнюється до сили блис­кавки: як блискавка, так і домаш­нє вогнище проганяють злих духів; у народі існують прикмети, — «блискавка взимку — на бурю», «якщо блискавка блискає і півень кукурікає, буде дощ»; блискавку називають ще мо́ргавкою, тому закликають: «Моргни, моргни, мор­гавко!»; у народній загадці блискавка символізує стрілу: «Летить мідна стріла, ніхто її не спіймає — ні цар, ні цариця, ні красна діви­ця»; див. ще стріла́ 1. Блискавка блисне — й камінь трісне (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 42.