БИЧИ́СЬКО¹, а, с. Збільш. до бич 1. Лясканням предовгого бичиська Тірольських пастухи загонили корів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 34).

БИЧИ́СЬКО², а, ч. Збільш. до бик¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 171.

Бичисько, ка, м. Ув. отъ бик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 59.