БЕ́РЕСТО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до бе́рест¹. Починався старий дубовий та берестовий ліс (Н.-Лев., III, 1956, 144); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами.. Федот присів біля однієї з них, заглянув у темну дірку: звідти несло прілим листям і гіркою берестовою коренякою (Тют., Вир, 1964, 228); // Зробл. з береста. Шахва [шафа] гарна, берестова (Сл. Гр.).

БЕ́РЕСТО́ВИЙ², а, е. Зробл. з бересту (див. бе́рест²). Трійко її дітей, взявшися за руки, тягнуться на узбіччя дороги, всі в полотняних катаночках та берестових личаках (Стельмах, І, 1962, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 161.

Берестовий, а, е. Принадлежащій или относящійся къ бересту; сдѣланный изъ береста. Шахва гарна, берестова. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 52.