БА́ЧНИЙ, а, е, діал. Обачний, обережний. Петрій урвав оповідання і пильним, бачним оком став поглядати довкола себе (Фр., V, 1951, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 115.

Бачний, а, е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. ІІІ. 476. См. Обачний.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 34.