БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: — А викрешіть вогню! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 110.