Про УКРЛІТ.ORG

бас

БАС, а, ч.

1. Низький чоловічий голос. Троянські плакси тут ридали. Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (Котл., І, 1952, 268); Співають чумаки хриплими басами (Довж., Зач. Десна, 1957, 517); // Співець з таким голосом. Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав, ткнув перед усіма пальцем на своє горло і втік до зали на місце (Ю. Янов., І, 1954, 22).

◊ Бас урва́вся — не стало сил, змоги. Либонь тепер урвався бас!.. Земля родити перестала… (Мирний, V, 1955, 287); У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло, — він повісився (Ю. Янов., Мир, 1956, 87); Ба́сом диви́тися (погляда́ти) — дивитися, поглядати недоброзичливо, з неприязню. Мовчить [Гризота], тільки дивиться басом та сопе (Речм., Твій побратим, 1962, 20); На бас бра́ти кого — піднімати, брати кого-небудь на сміх.

2. Струнний або духовий музичний інструмент з низьким ладом. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час (Сл. Гр.).

3. баси́, і́в, мн. Найнижчі лади музичного інструмента. Оркестр гуркотить тихо на басах (Н.-Лев., III, 1956. 307); В акордеоні були розбиті баси, але основні клавіші були справні (Собко, Кавказ, 1946, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 108.

Бас, са, м.

1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. Співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. Харьк. г. Говорити баса. Говорить басомъ. Св. Л. 130, 279.

2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Н. п.

3) На бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. Фр. Пр. 23.

4) Басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Фр. Пp. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. Басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Кіев. Ув. Басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 31.

бас = басо́ля — український на­родний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель. Ку­піть, татку, цимбали, аби ніженьки дригали, купіть, татку, іще бас, то підскочу вище вас (пісня); Тепер мені не до солі, коли грають на ба­солі (П. Чубинський — у знач, «тепер мені не до того»); На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час (пісня); Да винесли три скри­почки, а четвертий бас (П. Чубин­ський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 28.

вгору