БАКША́, і́, ж., діал. Баштан. Кого і до ратуші приведуть, піймавши на бакші з огірками (Кв.-Осн., II, 1956, 175); Влітку дід Гусак наймався глядіти бакші, так у нас називали баштани, а ми ходили до нього красти кавуни (Сенч., На Бат. горі, 1960, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 92.

Бакша, ші, ж. = Баштан. Сама пійде бакшу полоти. Кв. Оцей дощик добрий на бакші. Богод. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 23.