БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. ба́ба¹ у 1 знач.). Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 76.

Баби́зна, ни, ж. Наслѣдство отъ ба́бки. Ця хата ще моя бабизна.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 13.

баби́зна = бабівщи́на — майнова спадщина, що залишилася після баби. Ця хата ще моя бабизна (Словник Грінченка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 22.