А́РІЙКА, и, ж., муз. Зменш. до а́рія. — Вечір чудовий. Хочеться погуляти, походити, — сказав Гануш, приспівуючи якусь арійку (Н.-Лев., III, 1956, 224).

АРІ́ЙКА див. арі́йці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 59.