НЕПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непе́вний 1, 2, 4— 6. Він відчув у її голосі приховану тривогу й непевність (Руд., Вітер… 1958, 148); Подорож по німецьких просторах спротивилась мені через таку непевність шляхів (Л. Укр., IV, 1954, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 352.

Непевність, ности, ж.

1) Невѣрность, ненадежность.

2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе.

3) Подозрительность, сомнительность.

4) Опасность, ненадежность.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 553.