Гуме́нце, ця, с.
1) Ум. отъ гумно. Чуб. III. 251.
2) Тонзура у католическаго духовенства.
3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger. ЗЮЗО. І. 138.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 340.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Гуме́нце, ця, с.
1) Ум. отъ гумно. Чуб. III. 251.
2) Тонзура у католическаго духовенства.
3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger. ЗЮЗО. І. 138.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 340.