соро́чка (зменшено-пестливі — соро́чечка, соро́ченька, сорочи́на, сорочи́нка) —

1) жіноча або дитяча натільна білизна; чоловіча натільна білизна або одяг, що надягається поверх білизни для верхньої частини тіла; спочатку крій сорочок для жінок і чоловіків був однаковий: окремі типи крою виробилися пізніше; сорочки шилися з домотканого вибіленого полотна; старіша форма чоловічої сорочки — «з уставкою»; характерна особливість української жіночої сорочки — вишивка; нижню вишиту частину сорочки звали ли́штвою; ознака достатку; на весілля дбали вишивані сорочки як молодому, так і молодій; казали: «Сорочки не має, а женитись гадає»; коли дитина народжується разом з послідом матері («сорочкою», в якій була в лоні матері), про таку кажуть, що «в сорочці народилася», тобто буде щасливою; про нещасливого кажуть: «Родився без сорочки, так і вмре без штанів»; символізує найближчу і найдорожчу річ: «Ближча сорочка тіла, ніж кожух», «Кожному своя сорочка ближча»; служить оберегом від уроків («Коли обтертися сорочкою, то уроки не причепляться»); щоб позбутися блуду, а також уроків, треба перевернути сорочку; відомий весільний обряд дарування сорочки від молодої молодому, яку шила сама молода; про дуже добру людину кажуть: «Сорочку би з себе дав (зняв)»; до соро́чки обде́рти — означає забрати останнє, пограбувати; «Хоч би із себе сорочку продати», — каже людина, готова на найбільші втрати; перед смертю вдягали чисту сорочку, пор. у Ю. Яновського: «Чи всі понадягали чисті сорочки?» — питає Шехай [перед боєм], і всі здригаються». Як неділя, то й сорочка біла (приказка); Ті знають хлопців і в драній сорочці (М. Номис); Останню сорочку зніме та оддасть (приказка — поділиться всім, що тільки має); Як Ганнусі не любити, коли молоденька, Як вишиє сорочину, як мачок дрібненький (коломийка); фразеологізми: залиша́ти без соро́чки — доводити до крайньої матеріальної скрути; у соро́чці народи́тися — бути щасливою, удачливою людиною;

2) соро́чка-мере́жка див. мере́жка1.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 570-571.