Про УКРЛІТ.ORG

змій

змій (зменшене — змійо́к; ж. змії́ха)— казкова істота з крилами і тулубом плазуна, наділена незви­чайною силою; дракон; за по­вір’ям, може сильно шкодити лю­дині; у народних оповіданнях ви­ступає як зла сила (наприклад ви­хор), демон; коли летить, залишає по собі вогненний слід (в основі може лежати непоясненне в дав­нину явище метеоритів); можливо, звідси вірування, що змій може нападати на сонце чи місяць і ви­кликати їхнє затемнення; пожирає людей (одного з таких багатоголо­вих зміїв убив святий Юрій; див. ще Гео́ргія Побідоно́сця день 1); як перелесник, змій-спокусник всту­пає у співжиття з деякими жінками: якщо жінка худа, аж світиться, це певна ознака, що до неї ночами літає змій; у Б. Грінченка «Під ти­хими вербами»: «А ще нечистий літає змієм-перелесником. Як по­бачиш на дорозі стрічку або по­ясок, — ніколи не бери. Одна жін­ка знайшла та й заховала в скри­ню. А то був змій-перелесник. З того часу став літати до неї і жити, як чоловік із жінкою, а вона зсох­ла, змарніла і вмерла»; відомою та­кож є символіка вогне́нного змі́я (спокусника), що літає до жінок; є одним із відгалужень купальського міфу; як представник нечистих сил може перевтілюватися: уда­рившись об землю, прибирає ви­гляду молодого привабливого па­рубка; заманюючи дівчат, підкидає на дорогу шовкову хустку, пер­стень чи запаску — котра підніме, до тієї він ходить ночами у вигляді парубка і висмоктує кров; змій та­кож полює за людськими душами; міфологічне уявлення про змія, у яке вірили трипільці: існувало два змії — добрий Індра і злий Вану; рік починався з того, що Індра пе­ремагав злого Вану, який тримав яйце (ядро) в покорі і розливав йо­го на 4 частини — 4 річних цикли (зима, весна, літо, осінь); див. ще гадю́ка, переле́сник. Глянув [Гриць] вниз, та ізлякався. Перед ним стра­шенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій Очі полум’ям горіли (Я. Щоголев); Па тім ос­трові в горі повикопувані глибокі і великі печери, в котрих, розказують люди, колись, ще за Володимира свя­того, ховався змій; з того часу і острів той прозивається Зміїним (О. Стороженко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 248-249.

вгору