забобо́ни —

1) віра в існування надприродних сил, у долю, воро­жіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уяв­лення, дохристиянські вірування;

2) віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, числа, дні по­в’язані з надприродними силами, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь; звідси різноманітні по­вір’я, яких дотримується людина в своєму буденному житті, наприклад: якщо хочеш, щоб велося й щастило, вставай уранці на праву ногу (коли кажуть: «Не з тієї ноги встав», — мають на увазі, що хтось уранці ступив лівою ногою на під­логу і тому перебуває весь день у поганому настрої); донині зберег­лася прикмета сідати перед доро­гою, — щоб усе добре в хаті сідало, щоб дорога була щасливою і ще судилося зустрітися; має магічну силу ву́зол (див.); не годиться пити завчасно за перемогу — погана прикмета; спіткнутися перед ро­ботою чи важливим завданням — на невдачу; після читання не варто залишати книжку розкритою — все забудеться; див. ще пові́р’я, ві́ра, ві́рування.