ІУ́ДИН (Ю́ДИН), а, е: ◊ Іу́дине (ю́дине) пле́м’я (порі́ддя й т. ін.), лайл., зневажл.— про зрадників; Іу́дин (ю́дин) поцілу́нок, зневажл.: а) лицемірний, нещирий поцілунок; б) учинок людини, що облесливістю приховує свою зраду.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 58.