ІСПИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Проводити іспит; екзаменувати. — А скажіть, .. як шиються жіночі черевики-виворотки? — почав іспитувати Хома (Тулуб, Людолови, І, 1957, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 50.