ІПОХО́НДРІЯ, ї, ж. Хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров’я; пригнічений стан, туга.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 45.