ІПОДРО́М, у, ч. Спеціально підготовлений та обладнаний майдан для випробування коней і для кінноспортивних змагань. «Тимур» був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Сміл., Зустрічі, 1936, 92); Оточені вже втратили іподром, де сідали їхні транспортні «юнкерси» (Гончар, І, 1954, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 45.