ІОНІ́Т, у, ч., спец. Твердий природний або штучний матеріал, здатний до обміну іонами в розчинах електролітів Хорошою ілюстрацією чудових успіхів радянських хіміків є створення особливої різноманітності полімерних смол — іонітів (Наука.., 12, 1960, 12); У іонітів дуже широкий діапазон застосування. Вони стали ефективними помічниками в медичній промисловості й лікувальній практиці (Рад. Укр., 14.III 1974, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 686.