ІНІЦІА́ТОРКА, и, ж. Жін. до ініціа́тор. Був недавно Людин вечір, з досить.. для самої ініціаторки несподіваною програмою (Л. Укр., V, 1956, 290); Сьогодні вона копає картоплю в ланці Наталки Чигирин. Вдома сидіти Уляні незручно. «Бач,— скажуть,— яка наша ініціаторка» (Логв., Літа.., 1960, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 30.