ІНФРАСТРУКТУ́РА, и, ж. Сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров’я тощо). Ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві великою мірою залежить від наявності відповідної осно ви — інфраструктури (Хлібороб Укр., 12, 1974, 42); Засідання [комітету міністрів оборони] розглянуло питання про удосконалення інфраструктури армій Варшавського договору (Веч. Київ, 4.III 1971, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 686.