ІНФОРМА́ЦІЯ, ї, ж.

1. тільки одн. Те саме, що інформува́ння. Горький хотів, щоб усі народи Радянського Союзу шляхом широкої взаємної інформації знайомилися з тим, що зроблено кожним із них (Тич., III, 1957, 443); Для інформації слово було надане Лодиженкові (Ле, Міжгір’я, 1953, 45).

2. Відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.; повідомлення про щось. За всякими інформаціями просив би звертатись до мене (Коцюб., III, 1956, 370); Обсяг інформації, що переробляється на сучасних підприємствах, настільки великий, що без застосування електронно-обчислювальної техніки неможливо раціонально управляти підприємством (Ком. Укр., 7, 1966, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 42.