ІНФАНТЕ́РІЯ, ї, ж., заст. Піхота. — Нараду продовжуємо,— з відтінком жарту промовив Фрунзе. — Є від інфантерії, є й від кавалерії… (Гончар, II, 1959, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 41.