ІНТОНУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач інтонува́ти. Кожний, хто співав у хорі, знає з власного досвіду, як важко добитися чистого інтонування групи в унісон (Мист., 2, 1966, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 40.