ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Розкривати зміст чого-небудь; пояснювати, витлумачувати. Дослідник-марксист не може пасивно йти за джерелом, а повинен критично його осмислювати й інтерпретувати (Ком. Укр., 5, 1960, 38); // Творчо розкривати образ, зміст музичного твору під час виконання. Диригент [О. Кошиць] блискуче інтерпретував не лише українські народні пісні, але й складні твори М. В. Лисенка (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 39.