ІНТЕНДА́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до інтенда́нт і інтенда́нтство. Мимоволі навіть посміхнувсь [Остап] у бороду, уявивши собі оту картину — .. повернення своє додому кіньми на доброму кованому залізом інтендантському возі (Головко, II, 1957, 573).

Інтенда́нтська слу́жба — те саме, що інтенда́нтство.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 36.