ІНТЕЛІГЕ́НТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. інтеліге́нтний. Долю молодих радянських інтелігентів.. письменник міцно сплів з життям передових трударів колгоспу, людей водночас і фізичної праці, і високої інтелігентності (Літ. газ., 11.III 1959, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 36.