ІНТЕЛЕКТУА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. Є поети, творчість яких особливо насичена думками, змаганням ідей, інтелектуальними шуканнями (Рильський, III, 1956, 284); При комунізмі.. сама фізична праця вимагатиме всебічного інтелектуального розвитку людини (Наука.., 8, 1959, 2); Розвинена здатність сучасних людей мислити абстрактно являє собою одну із сторін їх інтелектуального світу (Ком. Укр., 7, 1962, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 36.