ІНТЕГРА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. мат. Стос. до інтеграла, інтегралів. Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення (Наука.., 11, 1962, 32); Інтегральні рівняння.

2. книжн. Нерозривно зв’язаний; суцільний, єдиний. Характерною ознакою конструкції літака «152» є застосування інтегральних частин (Наука.., 5, 1959, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 35.