ІНСТРУМЕНТО́ВКА, и, ж., муз., літ. Те саме, що інструментува́ння. Особливим багатством краси й колориту відзначається інструментовка симфонії (Мист., 1, 1959, 29); Майбутній композитор.. вивчає: сольфеджіо, аналіз музичних форм, .. інструментовку (Мист., 1, 1969, 11); Щодо ритмічної інструментовки вірша Тичини, то хочеться відзначити тонкий музикальний слух автора, який не пропустить жодної фальшивої ноти (Рад. літ-во, 7, 1967, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 685.