ІНСТИНКТО́ВО, рідко. Присл. до інстинкто́вий. Вона відчуває інстинктово, що він з нею говорити хоче (Коб., III, 1956, 334).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 33.